В нас знов війна:

міста всі в ранах

і стогне матінка Земля,

і знов над нашими краями

ревуть сирени, завива.

Схилились верби над річками

і стогнуть в роздумі ліси,

кинжал летить під небесами

й шахед під хмарами гарчить.

Нема пташиної співоти,

не чути гаму дітвори.

Печаль кругом, кругом скорбота,

лиш смерть летить сюди згори.

Вставаймо, браття, за Вкраїну!

І виженем дику орду,

побʼємо орків до загину,

Не пустимо в хату біду!

Не плач, Вкраїно, не журися!

Зметем русню в Дніпро на дно,

засяє сонце променисте

і буде світло все одно!