Була у мене сила, багатство та краса.

Була русява й груба заплетена коса.

Була я мудра й вільна, носила пектораль,

В моєму небі зорі бриніли як кришталь.

Подруги-амазонки плели мені вінки,

Я мріяла: багатство зі мною на віки.

Величний цар Аттіла зі мною танцював,

мою священну волю нікому не віддам.

Мої розумні діти були кругом пани - 

Роз'їхались по світу, щоб правити людьми.

Любила світ безмежно і вірила в любов,

аж поки не пролила свою блакитну кров.

Любила я природу, родалася з богами,

але богиню-матір мої сини продали,

привели авраама, а він не любить зелень,

і потім занепала частина тих поселень

в яких я мирно жила 

які я так любила.

Та потім прийшли напасті

розкидали снасті,

щоб рушити щастя.

Стояла я гідно,

згиналась від вітру,

палала в вогнях.

У мене летіли

отруєні стріли

я біль тамувала в піснях.

Вмивалася кровʼю,

верталась до бою

ставала товстою броня.

Але ошукали

броню мою зняли

лишили стояти одну.

Я все розуміла,

зростити зуміла

тих хто осідлає війну.

В моїх межах вогонь

В моїх межах вітри

мої мрії ламали.

Не візьмуть у полон,

я все буду цвісти

золотими квітками.

Дітьми я багата,

зберуться на свято

і крила розправлять мені.

Довірюсь я долі

зло скину додолу

тріумфу присвячу пісні. 

Я соколом злечу під небо

І стану краєм управляти:

В добрі і щасті так як треба,

свободу буду зберігати.